Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:

(джерело інформації : Наказ Міністерства освіти і науки України №1480 від 30.11.2020р. “Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти”)

Стратегія забезпечення якості освіти базується на принципах:

  • принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності;
  • принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності

Забезпечення якості освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • функціонування системи формування компетентностей учнів;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників,
  • посилення кадрового потенціалу закладу освіти;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

Система контролю за реалізацією процедур забезпечення якості освіти включає:

  • самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості освіти;
  • моніторинг якості освіти.

Завдання моніторингу якості освіти:

  • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в закладі освіти;
  • створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
  • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
  • прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.

Моніторинг в закладі освіти здійснюють:

  • директор школи та його заступники;
  • органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
  • органи самоврядування, які створюються педагогічними працівниками, учнями та батьками;
  • громадськість.

Основними формами моніторингу є:

  • проведення контрольних робіт;
  • участь учнів у І та ІІ, ІІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, конкурсів;
  • перевірка документації;
  • опитування, анкетування;
  • відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

  • об’єктивність;
  • систематичність;
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
  • надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

  • отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань вчителів, нарадах при директору, засіданнях педагогічної ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
  • контингент учнів;
  • психолого-соціологічний моніторинг;
  • результати навчання учнів;
  • педагогічна діяльність;
  • управління школою;
  • освітнє середовище;
  • медичний моніторинг;
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • формування іміджу закладу освіти.